НАДІЯ КРАСОТКІНА
Чарівні дні… Духмяні ночі…
Весна цвіте. Весна летить.
Запам’ятати серце хоче
Цю дивовижну й ніжну мить.
Прийшла пора йому кохати,
Летіти в неосяжну даль.
І серцю хочеться співати,
І не сприймається печаль,
Лиш радість від польоту, світло
І тільки ласка і любов…
Бо навесні душа розквітла,
А в жилах закипає кров…
Чарівні дні, безсонні ночі…
А світ казковий і ясний.
Щось вітер шепотить пророче
І аромат несе терпкий.
Весна летить, вона квітує
І кличе серце у політ,
Кохання чарівне дарує
Одне-одне на цілий світ.
Весна цвіте. Весна летить.
Запам’ятати серце хоче
Цю дивовижну й ніжну мить.
Прийшла пора йому кохати,
Летіти в неосяжну даль.
І серцю хочеться співати,
І не сприймається печаль,
Лиш радість від польоту, світло
І тільки ласка і любов…
Бо навесні душа розквітла,
А в жилах закипає кров…
Чарівні дні, безсонні ночі…
А світ казковий і ясний.
Щось вітер шепотить пророче
І аромат несе терпкий.
Весна летить, вона квітує
І кличе серце у політ,
Кохання чарівне дарує
Одне-одне на цілий світ.
Немає коментарів:
Дописати коментар