ЛЮБОВ ІГНАТОВА 

А, хочеш, я буду твоєю веснянкою -

Розвітреноніжною, сонячноквітною?.. 

Звучатиму сміхом, або колисанкою?.. 

Чи пташкою стану, до неба привітною?.. 

А, хочеш, сніжинкою стану останньою -

Впаду на долоні п'янкою краплиною? 

У вікна зорею світитиму ранньою... 

У каві корицею стану -жариною... 

Чи, хочеш, я квіткою стану підсніжною, 

Тією, що з дійсністю бореться сірою? 

Чи стежкою стану для тебе підніжною... 

...Не зрань мене тільки своєю невірою...