ЛІНА КОСТЕНКО

Вже  почалось,  мабуть,  майбутнє.  
Оце,  либонь,  вже  почалось…  
Не  забувайте  незабутнє,  
воно  вже  інеєм  взялось!  

І  не  знецінюйте  коштовне,  
не  загубіться  у  юрбі.  
Не  проміняйте  неповторне  
на  сто  ерзаців  у  собі!  

Минають  фронди  і  жіронди,  
минає  славне  і  гучне.  
Шукайте  посмішку  Джоконди,  
вона  ніколи  не  мине.  

Любіть  травинку,  і  тваринку,  
і  сонце  завтрашнього  дня,  
вечірню  в  попелі  жаринку,  
шляхетну  інохідь  коня.  

Згадайте  в  поспіху  вагона,  
в  невідворотності  зникань,  
як  рафаелівська  Мадонна  
у  вічі  дивиться  вікам!  

В  епоху  спорту  і  синтетики  
людей  велика  ряснота.  
Нехай  тендітні  пальці  етики  
торкнуть  вам  серце  і  вуста.