понеділок, 9 березня 2015 р.

ГАЛИНА ГОРДАСЕВИЧ

Звідки — і не знаю достеменно,
Та себе на тому все ловлю:
Завжди знаю, коли йде до мене
Чоловік, якого я люблю!
Він всміхнеться, ясно і щасливо, —
Як вино, той усміх пригублю.
От же є таке на світі диво —
Чоловік, якого я люблю!
Сліпоті жінок дивуюсь дуже, —
І нехай так лишиться, молю! —
Він минає їх — а їм байдуже —
Чоловік, якого я люблю!
Може, і в любов приходить будень,
Може, і грозу перетерплю
Та для мене завжди святом буде
Чоловік, якого я люблю.
Може, час вогонь сердечний втишить.
Що зроблю, що я тоді зроблю,
Що зроблю, коли мене залишить
Чоловік, якого я люблю!

2 коментарі:

  1. Світлі, ніжні, теплі почуття, висловлені в цій поезії, беруть у полон...Надзвичайно красива мелодія ! Дякую за насолоду.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Тілький тонкий лірик, як ви, Іванно, може вловити різні відтінки мелодії...

      Видалити