ОЛЕНА ІСЬКОВА

Для Вас любов – захоплююча гра,
Де кожен бій приносить новий титул.
А я у світ пускаю з-під пера
Не стогони-ридання, а молитву,
Щоб Ви хоч раз торкнулися небес,
Пізнали почуттів безмежний
простір…
Зі мною? Так. Та краще буде без…
Поранив ніжні крила зради постріл.
І я з-за хмар, мов камінь, до землі.
Зламала душу, кровоточать крила.
Я ж образ ваш, загублена в імлі,
Ні, не любила! Я… боготворила…
Ну все… Летіть… Я Вас благословлю,
Сягніть чолом і серцем небокраю.
Я ж лишусь тут, подібна журавлю,
На жаль, без крил ці птахи не
літають…