ТЕТЯНА ЛУКІВСЬКА

Коли бувають зайвими слова? Чи не тоді, як мовляться нещирі, Їх лінія до серця вже крива, Хай навіть переказані у мирі… Коли бувають вчасними слова? Коли мовчання надто болем крає, А тишею пригнічена трава Вже ділить небо на обох безкрає. Коли бувають зайвими слова? Коли сказати їх уже несила. Іще, здається, ніби я жива, Але виною світу завинила. Чи зайвими, чи вчасними слова… Чи сказані, несказані, в мовчанні… Твої, мої… була б їх суть жива. Хай зайві поміж нас, лиш… не останні!