ОЛЬГА МІЦЕВСЬКА

Всміхнутись, доторкнутись, обімліти,

Сяйнути, пригорнутись, заясніти,

Черпати пригорщами Божу благодать

І в п’ятдесят отак, як в двадцять п’ять.

Грайливо підморгнути, все простити,

Палати, гріти, але не згоріти...

Чи ж не чудово, як серця горять,

У сімдесят отак, як в двадцять п’ять?

Обняти ніжно, серцем прихилитись,

Втішатись, мріяти, цвісти, радіти...

Дарма, що дні до вирію летять...

І в дев’яносто так, як в двадцять п’ять.

Та біль чужий нести, немов свій власний,

Й задля любові — гордість розіп’ясти

У світі, де громи злоби гримлять,

Навчитись треба в юних двадцять п’ять.