ЮРІЙ ВАВРИНЮК

Тобі сонети можна дарувати,

Шукати рими чисті та стрункі.

Тобі б у серце ніжність переляти,

Складать пісні веселі та дзвінкі.

Тобі би зорі з неба доставати,

До ніг покласти обрії ясні,

Тобі б веселки в небі малювати,

Тобі би квіти першо-весняні…

Тобі б…

            Та що ці творчі муки,

І що слова, натхнення що моє…

Я просто хочу взяти твою руку,

Відчути біль і серця твого стукіт,

Й сказати просто:

               «Дякую, що ти у мене є…»