ЛІНА КОСТЕНКО
Як пощастило дівчині в сімнадцять,
в сімнадцять гарних, неповторних літ!
Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.
Вона ридає, але все як слід.
Вона росте ще, завтра буде вищенька.
Але печаль приходить завчасу.
Це ще не сльози – це квітуча вишенька,
що на світанку струшує росу.
Вона в житті зіткнулась з неприємістю:
хлопчина їй не відповів взаємністю.
І то чому: бо любить іншу дівчину,
а вірність має душу неподільчиву.
Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.
Як пощастило дівчинці в сімнадцять!
в сімнадцять гарних, неповторних літ!
Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.
Вона ридає, але все як слід.
Вона росте ще, завтра буде вищенька.
Але печаль приходить завчасу.
Це ще не сльози – це квітуча вишенька,
що на світанку струшує росу.
Вона в житті зіткнулась з неприємістю:
хлопчина їй не відповів взаємністю.
І то чому: бо любить іншу дівчину,
а вірність має душу неподільчиву.
Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.
Як пощастило дівчинці в сімнадцять!
Кохання - великий Божий дар. Л.Костенко у своїх юних читачів не просто прагне пробудити якісь почуття, а виховати високу культуру почуттів. І хоч кохання - це завжди драма, а щастя - всього лише мить, проте це і справді "СВІТЛИЙ СОНЕТ".Бо ця дівчинка неодмінно буде щаслива!
ВідповістиВидалитиЗа цю поезію велике спасибі. Розворушили давні спогади...
Поезію Ліни Костенко ніколи не втомишся читати... Бо кожен раз відкриваєш її по-новому. Вперше я познайомилась із "Світлим сонетом" школяркою - вірш гарний, але в мене були інші інтереси, більше цікавило своє особисте, ніж поетичне кохання (враження перше, не судіть сторого, але в юності всі ми трошки егоїсти). пізніше я сотні разів поверталась до цієї поезії і ... кожен раз різні емоції. Тепер цей твір ворушить світлі спогади про юнацькі роки, ностальгію за тим, що не повернеш і ... радість за юне покоління, адже в них ще все попереду... Ліна Костенко - ГЕНІАЛЬНА ПОЕТЕСА!!! І за це їй велике спасибі!!!
Видалити